Економічна безбар’єрність – це забезпечення умов та можливостей для працевлаштування та безперешкодного ведення підприємницької діяльності для абсолютно всіх суспільних груп.
Тобто всі громадяни незалежно від віку, статі, сімейного стану чи стану здоров’я мають умови та можливості для працевлаштування, отримання фінансових та інших ресурсів для заняття підприємництвом чи самозайнятістю.
Безбар’єрне середовище – це простір необмежених можливостей, в якому немає місця дискримінації та враховуються інтереси кожного. Наприклад, молоді люди, які не можуть влаштуватися на першу роботу за фахом, адже в більшості вакансій бар’єром є наявність досвіду. Або батьки маленьких дітей, для яких публічна інфраструктура далеко не завжди є доступною через відсутність, зокрема, пеленальних столиків та дитячих кімнат, пандусів та місць для залишення візків.
Крім того, до забезпечення безбар’єрності належить комплекс заходів і практик, які допоможуть працевлаштувати представників вразливих верств населення, зокрема осіб з інвалідністю, пенсіонерів, студентів без досвіду роботи, вагітних жінок і батьків у декреті. Серед них:
- впровадження програм професійної підготовки та кар’єрної орієнтації;
- навчання фінансової грамотності;
- розвиток підприємницької культури;
- надання консультаційної підтримки;
- створення додаткових можливостей для дистанційної роботи тощо.
Побудова безбар’єрного середовища повинна бути одним із основних принципів післявоєнної відбудови.
Більше про складові безбар’єрності та про усунення будь-яких бар’єрів для різних груп людей на всіх рівнях читайте в Довіднику безбар’єрності, створеному за ініціативою першої леді Олени Зеленської у співпраці з громадськими організаціями, правозахисниками, психологами, батьками, які виховують дітей з інвалідністю, українськими та міжнародними експертами.
