Пушич Валентина Михайлівна

Позивний «Ромашка»

18.08.1980- 27.02.2022

Загинула під Броварами.

Старший лейтенант,заступник командира медичної роти з морально-психологічного забезпечення.

Пушич Валентина народилася 18 серпня 1980 року, з дитинства мріяла стати медиком, а тому після закінчення дев'яти класів школи вона вступила до медичного училища. Після закінчення середнього навчального закладу вона вступила до швейного училища, а згодом опинилася у Київському національному університеті технологій та дизайну, після закінчення якого почала працювати за спеціальністю. Збудувала кар'єру модельєра чоловічого одягу.

Пізніше вирішила вивчитися на психолога. Коли розпочалася російсько-українська війна у 2014 році, Валентина вирішила піти до лав Збройних сил України. На посаду психолога жінку не взяли, але було місце у медичній роті.

З 2016 року проходила військову службу бойовим медиком у 72-й окремій механізованій бригаді. У 2017 році вивозила поранених під час боїв в Авдіївці Донецької області.

У 2018 році вирішила пройти офіцерські курси та підписати контракт ще на п'ять років.

Загинула 27 лютого 2022 року поблизу міста Бровари Київської області, рятуючи пораненого хлопця.

Похована на Лісовому кладовищі на Алеї Слави.

Нагороджена:

-   орденом Богдана Хмельницького III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

-   орденом «За мужність» III ступеня (2017) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.Нагороджена була Орденом Золотої зірки Героїня України посмертно.